Журналісти LIGA.netвирішила розібратися, наскільки унікальна для України практика торгівлі посадами.

Не унікальна. У судовому реєстрі та офіційних повідомленнях правоохоронних органів ми знайшли близько 50 справ, пов'язаних із торгівлею посадами за останні п'ять років.

На їхній основі ми склали ТОП-30 найбільш "дорогих вакансій". У доларовому еквіваленті вартість цих "лотів" сумарно перевищує $16 млн (або близько 430 млн гривень).

Але це і близько не "обсяг ринку" торгівлі посадами, оскільки ми оперуємо лише офіційною інформацією, коли продавців або покупців ловили за руку.

В Україні продаються не тільки мандати народних депутатів, судові статуси або високі пости в оборонній сфері, гроші просять навіть за вакантні місця медсестер, касира на вокзалі, провідника в поїзді. Останні приклади – медсестри, провідник і касир не увійшли до рейтингу ТОП-30, але за цю роботу люди також викладають чималі гроші: від 500 до 1500 доларів.

Згідно з матеріалами розслідувань, за $100 000 можна обирати між портфелями голови обласної податкової, головою Держлісагентства або начальника управління в Одеському порту.

Найдорожчими виявилися крісла губернаторів (від мільйона до трьох мільйонів доларів), мандат народного депутата ($1,75 млн), пост директора Одеського припортового заводу за $5 млн.

Мільйони доларів за посаду - не нововведення постреволюційного часу в Україні. Колишній перший заступник міністра інфраструктури в 2015-му Володимир Шульмейстер розповідає, що через кілька тижнів після його приходу до міністерства один досвідчений голова департаменту зізнався, що за крісло першого заступника зазвичай платили $5 млн. “Він дуже здивувався і, мабуть, не повірив, коли почув, що мене призначили без грошей, - говорить Шульмейстер. І додає, що дуже скоро переконався в реалістичності цифри: "Інвестицію" розміром $5 млн можна відбити за рік, якщо брати хабарі і не заважати схемам працювати", - говорить колишній чиновник.

До ТОП-30 увійшли також місце начальника виправної колонії за 20 000 доларів, юриста Фонду держмайна (10 000 доларів).

Одне з пояснень жвавої торгівлі посадами - за неї суворо не покарають.

Свіжий приклад: вирок одному з фігурантів справи про підкуп голови Фонду держмайна. Нагадаємо, в січні стало відомо, що главі Фонду держмайна Дмитру Сенниченку запропонували $5 млн хабара за призначення потрібної людини директором Одеського припортового заводу, про що Сенниченко повідомив правоохоронцям. Він протягом кількох місяців співпрацював зі слідством. В результаті детективи НАБУ затримали трьох осіб за передачу частини обумовленої суми. За законом, подільники повинні були сісти до в'язниці на строк від п'яти до десяти років (ч. 4 ст. 369 КК України).

Але не сядуть.

28 травня Вищий антикорупційний суд визнав винним одного з них, колишнього адвоката, який вирішив піти на угоду зі слідством. Завдяки цьому п'ять років ув'язнення йому замінили на три роки умовно.

Без тюремного покарання виявився ще один торговець посадами, який за $10 000 обіцяв допомогти стати детективом НАБУ. Чотири роки тому його оштрафували за цей злочин на 25 500 гривень.

Ще одна проблема - встановити причетність високопоставлених осіб, а не тільки посередників. Один із прикладів - розслідування про вимагання $100 000 за крісло директора хлібокомбінату. Два роки тому рівно стільки запросили у в. о. директора Полтавського комбінату хлібопродуктів Олега Старих за право залишитися на посаді. Пропозиція надійшла від знайомого, який хвалився зв'язками з топ-чиновниками в Мінагрополітики. Він навіть сприяв зустрічі керівника Полтавського КХП із держсекретарем міністерства Владиславом Андроновим. Після зустрічі посередник отримав частину суми, яку просив. При цьому в матеріалах кримінального провадження уточнюється: держсекретар не знав про злочинні наміри продавця посади. А саме розслідування триває вже третій рік.

Таблицю зі списком ТОП-30 посад, які купувалися або продавалися за останні п'ять років, можна подивитися за цим ПОСИЛАННЯМ.

Джерело.