Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт про банки, який ще називають "антиколомойським". Його вимагав ухвалити Міжнародний валютний фонд перед наданням Україні кредитного траншу.
За проєкт закону віддали свої голоси 270 нардепів з необхідних 226. 200 голосів надала фракція "Слуга народу", однак проти рішення проголосували члени цієї ж фракції Олександр Дубінський, Максим Бужанський та Ольга Василевська-Смаглюк
Під час розгляду проєкту в залі парламенту був присутній президент Володимир Зеленський. Він попросив нардепів підтримати законопроєкт, оскільки документ, за його словами, має захистити українську економіку.
Перед голосуванням голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зазначив, що комітет розглянув усі поправки до законопроєкту і рекомендував Раді його ухвалити.
Лідерка ВО "Батьківщина" Юлія Тимошенко заявила, що звертатиметься до Конституційного суду з вимогою скасувати цей закон, оскільки він нібито порушує 11 статей Конституції.
Вона звинуватила авторів проєкту в тому, що вони намагаються перетворити Україну на "бананову республіку", якою управляють ззовні.
Гетманцев відповів, що Тимошенко маніпулює даними.
Перед голосуванням нардепи також розглянули 240 поправок, які затвердив комітет.
Законопроєктом пропонується унормувати питання у сфері банківської діяльності. Зокрема:
- удосконалити регулювання діяльності банків, в тому числі шляхом надання Нацбанку необхідних інструментів впливу у цій сфері;
- встановити особливості судового провадження у справах щодо оскарження рішень Нацбанку про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку та інших рішень, а також встановити чіткі законодавчі приписи щодо неможливості зупинення або припинення розпочатих на підставі таких рішень процедур (наприклад, націоналізація банку — ред.);
- удосконалити регулювання ліквідаційної процедури банків, механізму відшкодування збитків (стягнення шкоди ) з пов’язаних з банком осіб та інших осіб, якими банку та кредиторам банку були завдані збитки (нанесена шкода), розширити та удосконалити механізми участі держави у виведення банку з ринку.
Міністр юстиції Денис Малюська прогнозує, що попереду на закон ще чекає розгляд у Конституційному суді та Європейському суді з прав людини.
"Банківський закон". Mission completed. Ну ок, не зовсім completed, попереду ще Конституційний суд та, скоріш за все, Європейський суд з прав людини. Але перший етап — пройдений", — написав він у Facebook.
За його словами, ключові зміни законопроєкту, з приводу яких "ламались списи" — це заборона повернення банку колишнім акціонерам неплатоспроможного банку (банк, виведеного з ринку). Суд позбавляється права винести таке рішення.
"Якщо банк держава (НБУ, інші органи) відібрали (націоналізували, вивели з ринку) незаконно — колишні акціонери мають право отримати компенсацію лише у грошовій формі (знову ж таки — повернути акції неможливо). Розмір компенсації колишнім акціонерам визначається міжнародною аудиторською компанією", — уотчнив Малюська.
Також він додав, що згідно із законом, розмір компенсації визначають, ґрунтуючись на вартості акцій на час націоналізації, і у випадку неплатоспроможного банку така компенсація, імовірніше за все, буде нульовою (за виключенням випадків, коли банк виводиться з ринку не у зв’язку з нестачею коштів).
Рішення НБУ, пов’язані з виведенням банку з ринку, можуть бути оскаржені та скасовані (визнані недійсними) судом, однак суд не може підміняти собою НБУ і зобов’язаний перевіряти лише юридичні аспекти таких рішень (їх законність).
"Удосконалюється механізм передачі активів перехідному та приймаючому банку (раніше у зв’язку з юридичними формальностями такий процес міг би зайняти місяці, після прийняття закону усе буде набагато швидше, протягом кількох днів). Це також означає, що навіть якщо який-небудь суд з різних причин проігнорує вимоги закону та вирішить повернути неплатоспроможний банк колишнім власникам, активи такого банку будуть миттєво передані перехідному/приймаючому банку і такий банк продовжить функціонування як нова юридична особа без шкоди вкладникам та іншим клієнтам", — пояснив міністр.
