“Людина в «світі медіа» повинна бути медіаграмотною” М. Маклюен.
Сучасне інформаційне суспільство формує картину світу, наше сприйняття та модель поведінки. Проте з якісною та необхідною інформацією кожен з нас також наражається на небезпеку потрапити в полон дезінформації, маніпуляції та фейків. Як захистити себе в інформаційному потоці від цих загроз та викликів людства? Відповіді на ці питання дає медіаграмотність, яка спонукає людей бути медіаосвіченими. Давайте розберемось, що ж являє собою «медійна грамотність».
Медіаграмотність – це не просто набір компетентностей, необхідних для активної й усвідомленої участі в житті медійного суспільства, це – необхідність часу, життєво необхідне вміння сучасної людини.
Адже кожен з нас дізнається про світ з різних ЗМІ, тому в процесі сприйняття інформації надзвичайно важливо розрізняти фейки, маніпуляції, шукати першоджерела та критично мислити.
Світ давно зрозумів, що людиною легко можна маніпулювати за допомогою неповної інформації, дегуманізації опонента, стереотипів та упереджень, нагнітання тощо. Досвід світових політичних кампаній останніх років, свідчить – ідеальна аудиторія для маніпулювання – люди без критичного мислення. А для того, щоб протистояти маніпуляціям, людина має вміти «просіювати» інформацію, критично оцінювати мету та інтереси джерела інформації. Саме цього вчить медіа освіта, яка є найбільш розвиненою в Канаді, Австралії та Новій Зеландії, де вона є обов’язковою та інтегрованою в різні шкільні предмети. В цих країнах виховують громадян всіх вікових категорій, які зі шкільної парти розуміють функції ЗМІ та інших джерел інформації, вміють критично оцінювати їх контент, а також приймати обґрунтовані рішення на основі медіаконтенту та інформації.
Згідно з Міжнародною організацією ЮНЕСКО, існує п’ять принципів медійної та інформаційної грамотності (Laws of Media and Literacy, MIL), на основі яких базується медіа освіта, а саме:
Принцип 1. Інформація, комунікація, бібліотеки, медіа, технології, інтернет мають використовуватися суспільством критично. Вони рівні за статусом, і жодне з цих джерел не варто вважати більш значущим, ніж інші.
Принцип 2. Кожен громадянин є творцем інформації/знань. Кожен має право на доступ до інформації/знань та право на самовираження. Медійна та інформаційна грамотність має бути для всіх – і для чоловіків, і для жінок, – і тісно пов’язана з правами людини.
Принцип 3. Інформація, знання та повідомлення не завжди є нейтральними, незалежними чи неупередженими. Будь-яка концептуалізація, використання і застосування MIL повинна зробити це твердження прозорим і зрозумілим для всіх громадян.
Принцип 4. Кожен громадянин хоче отримувати і розуміти нову інформацію, знання і повідомлення та мати можливість на спілкування з іншими, навіть якщо він не висловлює це прагнення. Їх права на це ніколи не мають порушуватися.
Принцип 5. Медійна та інформаційна грамотність не набувається одномоментно. Це постійний та динамічний досвід і процес. Його можна вважати завершеним, якщо він включає в себе знання, вміння та установки щодо використання, створення та передачі інформації, щодо медіа та технологічного контенту.
Світ постійно змінюється, однак критичне сприйняття продуктів ЗМІ є необхідною навичкою сучасної людини. Хоча медіаграмотність – не панацея від інформаційних атак, але вона вчить критично мислити і розвиває особистість. В час інформаційних воєн, маніпуляцій та суцільної пропаганди важливо не лише наявність, створення і передача якісної інформації, а й вміння вберегтися від інформаційного неякісного контенту.
