У селі Кутківці Закупненської громади, Кам’янець-Подільського району, досліджують старовинний некрополь, який може приховувати один із найбільших родинних склепів області.

Підземна усипальниця має 54 поховальні ніші та, ймовірно, належала заможній шляхетській родині.

Про знахідку та дослідження розповів історик і краєзнавець Дмитро Полюхович.

За його словами, від кінця XVIII століття на кладовищі у Кутківцях ховали римо-католиків із дванадцяти навколишніх сіл, які входили до місцевої парафії. Серед похованих було чимало представників небідної шляхти, які будували для своїх родин підземні склепи-гробівці.

Історик зазначає, що ще у 1970-х роках на цвинтарі налічували понад два десятки таких усипальниць. Сьогодні ж помітними залишаються лише кілька входів до підземель, частина з яких уже напівзруйнована.

Більшість поховань зазнали пограбувань та актів вандалізму. Надгробки були розбиті, а самі склепи перетворилися на смітники. Наразі достеменно вдалося ідентифікувати лише поховання родини Підгорецьких, яким колись належали сусідні села Теремківці та Юрківці.

Одне з підземель розташоване під високою неоготичною альтанкою, де, ймовірно, колись стояла статуя Діви Марії. Усередині дослідники виявили кам’яний хрест та залишки старовинної труни.

Найбільше зацікавлення викликав інший склеп-гробівець невідомої родини. Спочатку дослідники припускали, що він був розрахований на 60 поховань, однак після детального огляду встановили — у склепі облаштовано 54 поховальні ніші.

Вони вимуровані у три яруси з обох боків поховального коридору. Наприкінці підземелля, під невеликим віконцем, колись був вівтар. Нині його уламки лежать у сусідній ніші, а хрест, який стояв над ним, упав у коридор.

Під час дослідження історика вразили залишки трун, людські кістки, серед яких були й дитячі, а також велика кількість сміття та порожніх пляшок з-під алкоголю.

За переказами місцевих жителів, масове розграбування склепів відбувалося у 1960–1970-х роках.

Дмитро Полюхович припускає, що у цьому склепі ховали представників заможної шляхти. За його словами, у ті часи шляхтичів часто ховали із перснями-печатками, які після смерті навмисно ламали, аби ніхто не міг використовувати родовий знак для посвідчення документів.

Наразі дослідження некрополя лише розпочинається. Історик каже, що на території кладовища можуть залишатися щонайменше ще п’ять недосліджених склепів.

Однією з причин такої великої кількості усипальниць є те, що цвинтар був парафіяльним і об’єднував мешканців дванадцяти навколишніх сіл