Кам’янець-Подільський давно вийшов за межі формули «місто-фортеця + хостели». Туризм тут – це не лише подобова оренда квартир, а ціла екосистема дрібного та середнього заробітку, де місцеві мешканці здають авто, техніку, спорядження, простори й навіть власний час. І саме ці неочевидні формати стають дедалі цікавішими для міста.
Скільки туристів і чому це важливо
За оцінками місцевих програм розвитку туризму та профільних досліджень, Кам’янець-Подільський щороку відвідують 350-450 тисяч туристів. У пікові місяці – з травня по жовтень – місто приймає до 40-50 тисяч гостей на місяць, особливо під час фестивалів і свят. Цікаво те, що 30-40% витрат туриста йдуть не на житло, а на пересування, активності, прокат і додаткові сервіси. Саме ці гроші часто проходять повз касу офіційної туристичної інфраструктури, але осідають у кишенях місцевих.
Оренда авто: ринок є, інфраструктури – майже немає
У Кам’янці зі зрозумілих причин немає достатньої кількості класичних прокатів авто. Натомість є приватні власники, які здають машини знайомим, по «сарафанному радіо», через Telegram, Facebook або дошки оголошень.
Типовий портрет попиту виглядає так:
- туристи з Хмельницького, Чернівців, Тернополя;
- компанії 4-6 осіб, яким не підходить громадський транспорт;
- гості фестивалів, що приїхали поїздом.
Що здають:
- легкові авто економ- і середнього классу;
- мінівени для компаній 6-8 осіб;
- авто з дитячими кріслами (окрема ніша).
За даними маркетплейсу Carentify, який об’єднує приватних власників транспорту, середня вартіст оренди легкового авто у Кам’янці-Подільському коливається в межах 1000-1500 грн за добу, мінівена – до 2500 грн за добу. Додаткова опція дитячого крісла буде коштувати близько 500-1000 грн на весь термін оренди. Навіть 10-15 автомобілів, які здаються по 10-15 днів на місяць, формують 150-300 тисяч гривень обороту в сезон.
Велосипеди, самокати і короткі маршрути
Кам’янець-Подільський ідеально підходить для активного туризму: каньйони, старе місто, передмістя. Але туристи не везуть із собою велосипеди чи самокати – вони шукають їх вже на місці.
Найчастіше орендують:
- міські велосипеди та гірські MTB;
- електросамокати;
- іноді квадроцикли для виїздів за місто.
Ціни:
- велосипед – 200-300 грн/година або 600-800 грн/день;
- електросамокат – 300-400 грн/година;
- квадроцикл – від 1200 грн/година.
Один невеликий парк із 5-7 одиниць техніки може приносити 20-30 тисяч гривень на місяць у сезон.
Туристичне спорядження – гроші буквально лежать без руху
Ще одна недооцінена ніша – оренда туристичного спорядження. Кам’янець приваблює любителів походів, але купувати намет чи спальник на 2-3 дні – абсурд.
Найчастіше туристи шукають:
- намети;
- спальники;
- рюкзаки;
- туристичні столи/стільці;
- базове кемпінгове обладнання.
Ціни оренди:
- намет – 300-500 грн/день;
- спальник – 200-300 грн/день.
Навіть 10-15 речей можуть стабільно приносити 15-25 тисяч гривень на місяць у теплий сезон. Для пересічного громадянина це додатковий дохід, який логічно лягає в концепцію «оренда всього, що не використовується щодня і пролежує без діла».
Авторські гіди та «живі» екскурсії
Класичні екскурсії з прапорцем поступово відходять у минуле. Їх замінюють авторські формати, які продають не маршрут, а досвід.
Найкраще заходять теми:
- «не туристичний Кам’янець»;
- містика й легенди;
- підземелля;
- гастрономічні прогулянки.
Вартість екскурсії – 300-500 грн з людини. Один гід може проводити 8-12 екскурсій на місяць, заробляючи 15-30 тисяч гривень.
Висновок
Кам’янчани давно здають туристам не лише житло. Вони здають мобільність, емоції, досвід і доступ до міста. Фактично Кам’янець-Подільський уже переходить до моделі sharing economy, де кожен мешканець може монетизувати актив, яким володіє. Авто, велосипеди, спорядження, техніка, простір – усе це активно здається в оренду. І в грошах це вже сьогодні вимірюється сотнями тисяч гривень на місяць у сезон.
на правах реклами





