Значну частину лісів Хмельницької області, а особливо в її північних регіонах займають соснові насадження.
Зміни кліматичних умов, аномально високі температури протягом вегетаційного періоду в останні роки та значне зниження рівня грунтових вод призвели до суттєвого ослаблення та деградації значних площ лісових масивів, внаслідок чого спостерігається стрімкий розвиток та поширення осередків комплексу стовбурних шкідників, лідером серед яких є верхівковий короїд (Ips acuminatus).
Верхівковий короїд став одним із основних шкідників сосни – стрімке його розмноження зафіксоване в Білорусі, Польщі, Україні, Словаччині, Румунії, Німеччині, Франції, Швейцарії. При масовому розвитку ці рослиноїдні комахи можуть суттєво погіршувати стан дерев. При заселенні дерева шкідник переносить спори офіостомових грибів, які є збудниками синяви деревини. Внаслідок розростання цих грибів деревина набуває синього або сірого забарвлення та втрачає свої ділові якості.
Раніше такі шкідники теж були, але насадження були більш стійкими до ураження. Наразі ж напад настільки концентрований та агресивний, що своїми силами дерева короїда подолати не в змозі, адже на одному ураженому дереві налічується від кількох тисяч до кількох десятків тисяч особин верхівкового короїда.
За нормальних умов верхівковий короїд може дати одне-два покоління і утворити ще одне покоління, при якому дорослі особини вдруге заселяють ослаблені сосни. За тих погодних умов, які спостерігаються протягом останнього часу шкідник прогресує, з’являються не два, а три покоління шкідників. Після появи молодого покоління, короїди, котрі вже дозріли, знову паруються, та заселяють нові дерева. Зимувати він може як в стадії личинки, лялечки так і в стадії дорослого жука. Навесні, тільки погодні умови стають сприятливими, верхівковий короїд одразу ж заселяє сосни та починає «працювати». Жуки пробуджуються в першій декаді квітня, літ починається наприкінці квітня за температури повітря 15 - 19 °С, масовий - на початку травня за температури 20 °С.
Щодо заходів захисту і методів боротьби з поширенням даного шкідника найбільш дієвим по суті є проведення санітарних рубок, спрямованих на оперативне видалення осередків ураження та свіжозаселених дерев, з подальшим спалюванням або подрібненням порубкових залишків.
Адже боротьба із верхівковим короїдом хімічними методами, на думку спеціалістів, не дасть бажаного результату оскільки він знаходиться під корою. Крім того застосування хімічних засобів завдасть значної шкоди іншим мешканцям лісових екосистем. Альтернативним та найбільш екологічним методом боротьби є використання феромонних пасток, але цей метод в більшості використовується для моніторингу, щоб фіксувати початок та пік льоту шкідників, а також для визначення їх максимальної кількості, оскільки даним методом неможливо здолати таку кількість шкідників.
На початок 2018 року на Хмельниччині вражено понад 6 тис.га, соснових насаджень, зокрема на території Національного природного парку «Мале Полісся» пошкоджено понад 800 га. що потребують термінового проведення лісогосподарських заходів. У той же час ряд законодавчих та нормативно-правових актів не дають можливості працівникам лісового господарства оперативно здійснювати необхідні заходи.
Сподіваємося на розуміння та підтримку органів влади та громадськості у вирішенні питання внесення змін до нормативних актів, що дасть змогу боротися не з наслідками діяльності шкідника, а оперативно здійснювати заходи котрі спрямовані на попередження подальшого всихання сосняків.
Тільки спільними зусиллями ми зможемо зупинити це екологічне лихо.
