Екологічна інспекція збирає дані людей, які взяли участь в трофі-експедиції на джипах Карпатами на початку травня. Сотні учасників перегонів порушили законодавство, бо три дні їздили горами, які входять у заповідну зону, у «період тиші».

Джипери не приховували і навіть відверто вихвалялись їздою карпатськими лісами та вершинами. А одразу після того, як про подію почали писати ЗМІ, організатори почали знімати з себе відповідальність за проведення незаконного заходу.

ZAXID.NET дізнався, чому в українських Карпатах настільки просто порушувати законодаство і які наслідки чекають наші гори від масового джипінгу.

Зустріти колону джипів чи квадроциклів під час походу у Карпати – звична річ для любителів гір. Цей вид пересування горами дуже популярний, і в таких туристичних містечках як Славське чи Яремче рекламні вивіски про тури на джипах трапляються частіше, ніж реклама карпатських чанів. Тут вам організують гіда, покажуть маршрут через гірську річку та красиві хвойні ліси майже на будь-яку вершину Боржави чи Свидовця.

Доволі популярними зараз є масові перегони на джипах чи трофі-рейди – різновид неолімпійського виду спорту, коли водії на джипах чи квадроциклах долають маршрут бездоріжжям. Нещодавно у Карпатах відбувся масштабне ралі на позашляховиках «Карпатський кордон-21». Близько сотні екстремалів на джипах протягом трьох днів об’їздили гори Львівської, Закарпатської та Івано-Франківської областей. Експедиція відбулась 7-10 травня – у період активного розмноження диких тварин, коли подібні заходи заборонені. Маршрут джиперів пролягав через територію природно-заповідного фонду (ПЗФ), а його особливістю організатори назвали те, що «він йде по вершинах гірських хребтів, звідки відкриваються приголомшливі краєвиди».

При цьому, згідно з законом України «Про природно-заповідний фонд», їзда на будь-якому автотранспорті територією ПЗФ є забороненою. А в «період тиші» такий вид туризму є прямим порушенням законодавства та приводом для відкриття кримінального провадження.

«В заповідних зонах національних природних парках це заборонено категорично ст.16 і 21 Закону України "Про природно-заповідний фонд". В зоні регульованої рекреації допускається короткостроковий відпочинок після отримання відповідних погоджень з адміністраціями. Я свідома того, що любителі ралі все-одно будуть прагнути отримати достатню кількість адреналіну від своїх подорожей, тому їм перед прокладанням маршрутів варто добре вивчити карту маршруту (у випадку "Карпатського кордону 2021" на карті маршруту видно, що він проходить в межах НПП "Бойківщина") й узгодити з адміністраціями можливість короткотермінової зупинки на території того чи іншого національного природного парку», – каже  співробітниця Інституту екології Карпат Національної академії наук України Оксана Марискевич.

За словами еколога, подібні масові ралі на джипах в заповідних зонах мають суттєвий вплив на природу.

«Вплив на навколишнє природне середовище здійснює, передусім, акустичне забруднення в межах територій масового розмноження пернатих і ссавців, а також земноводних, місця розмноження яких зосереджені в тимчасових водоймах, що локалізовані власне на дорогах, якими здійснюється ралі в гірських місцевостях. Страждають місця розмноження видів, занесених до Червоної книги України – саламандри плямистої, тритонів карпатського і альпійського, кумки гірської та інших фонових видів. В кожному конкретному випадку потрібно йти на попередній діалог з землекористувачами тих чи інших територій планованих ралі, тому що "нічийних" земель в Україні немає. Ми не є противниками проведення ралі, серед учасників яких є багато людей, які вболівають за довкілля й не зацікавлені в його девастації. Але, повірте, мені дуже прикро було спостерігати два роки тому за групою джиперів з Польщі на КПП Кросценко-Смільниця, які відкрито говорили про те, що "в Україні все можна"…», – розповідає Оксана Марискевич.

Оскільки джипінг вважається видом спорту, до проведення трофі-експедицій є низка вимог. Відповідно до правил спортивних змагань з автомобільного спорту, водій повинен отримали національну або міжнародну ліцензію для отримання права участі у змаганнях на позашляховиках та трофі-ралі.

«Такі заходи проводяться лише у спеціально відведених місцях, прийнятих до експлуатації обласними комісіями з контролю за станом спортивних споруд. Такі комісії затверджуються розпорядженнями голови ЛОДА, і на жаль, склад комісії по Львівській області свідчить, що там немає представників департаменту екології, а це основний орган, який повинен дбати про довкілля», – зазначає юристка з питань екологічного права Софія Шутяк.

Масова трофі-експедиція «Карпатський кордон-21» анонсувалась за кілька тижнів наперед. Організатори не приховували, що будуть їздити територіями природно-заповідного фонду. На анонси не відреагувала ні поліція, ні місцева влада. Захід тривав три дні, його учасники проїхали весь маршрут, публікували фото і відео з події і ніхто їх не зупинив. З приводу такого заходу обурювались лише екологи, деякі жителі гірських територій та громадські активісти.

Чому так сталось?

За словами громадської активістки Наталії Вишневської, після обурення щодо трофі-рейду у соцмережах, організатори заходу одразу почали заявляти, що мають дозволи для проведення джипінг-експедиції в «період тиші».

«Вони згадували, що отримали дозволи від департаментів екології Львівської обласної державної адміністрації, Івано-Закарпатської та Закарпатської області. Якщо такі дозволи не надавалися, то за фактом проїзду об’єктам ПЗФ поліція має відкрити кримінальне провадження про порушення закону України "Про природно-заповідний фонд"», – каже Наталія Вишневська.

Директор департаменту екології Львівської ОДА Руслан Гречаник повідомив, що організатори джипінг-заїзду не зверталися за дозволом в департамент. За словами Гречаника, у «період тиші» департамент екології ніколи не погоджує подібні заходи. Тож, вочевидь, організатори трофі-рейду не лише порушили законодавство, а й збрехали.

Журналісти звернулися із офіційним запитом в головне управління поліції Львівщини, щоб дізнатися, чи відкрили правоохоронці провадження через незаконний джипінг. Втім, судячи з відкритих даних, поліція наразі не надто активно реагує на порушення власниками позашляховиків законодавства. Наприклад, у квітні цього року директор Регіонального ландшафтного парку «Трахтемирів» (Черкаська обалсть) Олександр Сіренко звернувся у поліцію через масовий заїзд на джипах територією парку. Однак поліцейські навіть не внесли повідомлення про цей злочин у Єдиний державний реєстр досудових розслідувань (ЄДРР). Зрештою Олександр Сіренко змусив поліцію розслідувати цю справу, звернувшись до суду.

Окрім поліції, на порушення екологічного законодавства може реагувати Державна екологічна інспекція.

«Екологічна інспекція реагує тоді, коли звертаються громадяни. Але громадяни не завжди можуть оперативно повідомити про таку подію. Наше законодавство зараз таке, що екологічна інспекція позбавлена ефективних інструментів контролю. Ця служба не мобільна, недієва – вони не можуть одразу приїхати на місце проведення заходу і скласти протокол. Зараз у Верховній Раді є законопроект про реформування екологічної інспекції, де їй надаються більше повноважень і збільшуються можливості складати протоколи та накладати штрафи. Але він гальмується», – пояснює Наталія Вишневська.

Втім 28 травня Держекоінспекція у Львівській області повідомила, що намагається встановити власників автомобілів, які брали участь в трофі-експедиції у Карпатах. Таким чином екоінспекція відреагувала на численні звернення громадян про порушення законодавства. Вочевидь, з'ясувати, хто саме брав участь в експедиції не буде складно, адже на фото та відео з події добре видно номерні знаки автомобілів, а також наліпки про приналежність до різних клубів off-the-road.

«За результатами отриманої інформації та при встановленні осіб громадян, які брали участь в заході, Інспекцією буде вжито всіх вичерпних заходів щодо притягнення порушників до адміністративної відповідальності. В період масового розмноження диких тварин (з 1 квітня до 15 червня) забороняється проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму, а також забороняється проведення перегонів (джипінгу), трофі-рейдів, ралі, поїздок на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду України», – йдеться у повідомлені Держекоінспекції.

А хто взагалі організовує такі поїздки?

Організацією джипінг-поїздок для туристів зазвичай займаються місцеві підприємці. Якщо загуглити «джипінг у Карпатах», то можна знайти сотні оголошень на цю тему. В ідеалі, для того, щоб займатися такою діяльністю, необхідно отримати дозвіл від від депаратменту екології ОДА, місцевої влади чи власника землі, якою пролягатиме маршрут. Якщо маршрут поїздки пролягає через заповідник, то в принципі ніхто не мав би таке погоджувати.

А масові трофі-рейди у Карпатах раніше часто організовувала львівська громадська організація «Позашляховий львівський клуб 4х4». Заїзд, який відбувся 7-10 травня, також анонсували на офіційному сайті цього клубу. І на логотипі експедиції була вказана назва львівського клубу. Попри це директор ГО «Позашляховий львівський клуб 4х4» Олександр Ящук наполіг у розмові з ZAXID.NET, що його організація не має стосунку до незаконних гірських перегонів у Карпатах. Він запевнив, що зараз є єдиним членом цієї організації і він участі у заїзді не брав.

«Ми два роки не проводимо жодних заходів у зв’язку із карантином. Анонси завжди у нас на сайті висять, але ми нічого не організовуємо. У логотипі може бути все, що завгодно. Ми колись дозволили їм використовувати такий логотип. Як зараз можна відмовити? Захід мав бути у всіх законних межах, ми завжди пишемо на сайті, що люди мають дотримуватися закону, їздити у законних місцях і не робити шкоди», – каже Олександр Ящук.

Координатором травневого джипінг-рейду в оголошенні про експедицію вказаний Олександр Ревонюк. За даними YouControl, він є одним із засновників ГО «Позашляховий львівський клуб 4х4». Ревонюк відмовився коментувати цей захід.

«У зв'язку із нездоровою резонансністю цієї події, на жаль, змушений залишити ситуацію без коментарів», – сказав він.

Як можна вирішити проблему?

За словами еко-активістки Наталії Вишневської, питання упорядкування джипінгу у Карпатах мають вирішувати як на державному, так і на місцевому рівнях.

«Державні та місцеві органи влади мали б навести лад у питанні автотуризму. Заборонити його неможливо, але впорядкувати його можливо. Це, на мою думку, мають бути або марковані маршрути – в певний період часу, коли люди, які мають джипи і квадроцикли, можуть реалізувати свої потреби. Це мають бути якісь виділені ділянки, де вони можуть займатися цим туризмом, не шкодячи довкіллю. Це комплексна проблема, яку треба починати вирішувати від міністерства довкілля до місцевих рівнів», – вважає вона.

На гучний випадок порушення природоохоронного законодавства вже почали реагувати представники місцевої влади. Днями Закарпатська обласна рада ініціювала врегулювання правил та порядку пересування важкого транспорту (позашляховиків, квадроциклів, мотоциклів) Карпатськими горами. Зокрема, в регіоні планують розробити спеціальні маршрути для джипінг-туризму, щоб водії такого транспорту їздили лише на певних територіях, не знищуючи природу.

У Львівській області також почали активно обговорювати питання врегулювання поїздок на джипах у горах та лісах.

«Щодо поведінки джиперів, які їздять у межах Карпат і лісових господарств, то наша позиція така: це може відбуватися виключно тими дорогами, які призначені для автомобільного транспорту. Це не може відбуватися за хаотичними маршрутами, які собі розробляють джипери. Сьогодні напрацьовуються пропозиції, щоб посилити відповідальність для осіб, які своїм відпочинком наносять шкоду природі. Ми опрацьовуємо спільно з лісовими господарствами можливість відпочинку на джипах, але виключно там, де це не буде нести шкоду природі. Можливо, дозволимо лісовими дорогами, але лише тими, де є відповідне призначення. Тому зараз ці всі речі ще обговорюються», – розповіла начальниця управління туризму та курортів ЛОДА Наталія Табака.

А що там за кордоном?

Через те, що іноземні туристи часто їздять на джипінг в Україну, складається враження, що ми єдина країна, де дозволений такий вид туризму. Та це не зовсім так. Наприклад, у сусідній Польщі джипінг дозволений на дорогах загального користування, але заборонений на лісових дорогах, якщо там не має спеціального маркування. У Словаччині та Румунії фрірайд на джипах також обмежений та контролюється.

Іноземці справді часто їздять в Україну, щоб займатися екстремальним туризмом у горах. Через відсутність належного контролю та системи покарання за порушення екологічного законодавства в українських Карпатах можна їздити на джипах, квадроциклах і мотоциклах фактично без обмежень. Зрештою, екстремальні поїздки горами не менше цікавлять і українських туристів, а також місцевих жителів гірських територій. Питання упорядкування джипінгу і Україні, судячи з усього, у найближчі роки буде підніматися частіше і активніше та стане (або вже стало) настільки ж болючим, як незаконні рубки.

Додамо, що гідно зі ст. 87 КУпаП, на усіх учасників травневого ралі мали б накласти штрафи: від 510 до 850 на громадян (учасників) і від 850 до 1190 грн – на організаторів за порушення вимог щодо охорони середовища.