У вересні 2014 року тодішній прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк заявив про намір побудувати стіну на кордоні з Росією. Цей проект він називав "Європейським валом". Планувалося, що на кордоні облаштують фортифікаційні споруди загальною вартістю більше 8 млрд грн. Пізніше бюджет проекту істотно зменшили - до 4 млрд грн.

З них Держприкордонслужба вже отримала 800 млн грн. За даними правоохоронців, частину коштів витратили не за призначенням, ще частину - розікрали. НАБУ і ГПУ проводять два окремих розслідування, загальний збиток оцінюють більше ніж у 100 млн грн. "ГОРДОН" розповідає, скільки на "Стіну" вже витратили і якою вона буде.


З чого все починалося

Вперше про проект "Стіна" тодішній прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк заговорив на початку вересня 2014 року. Він підкреслював, що мова йде про "будівництво реального державного кордону між Україною і Російською Федерацією". Прем'єр заявляв, що реалізація проекту потрібна для отримання безвізового режиму з ЄС, зупинки нелегальної міграції, диверсійних груп, контрабанди, переміщення зброї та радіоактивних матеріалів. Уже після відставки Яценюк відзначав, що "Стіна" не захистить від російських військ. "Це не проект проти танків, його ніхто ніколи таким не ставив", - сказав він в листопаді 2016 року.

Фінансування проекту

Спочатку на проект планували витратити 8,36 млрд грн. Перші роботи почали в другій половині 2014 року в трьох областях - Харківській, Чернігівській та Сумській. У жовтні Яценюк проінспектував будівництво інженерних укріплень поруч з прикордонним пунктом "Гоптівка" в Харківській області. Тодішній глава Держприкордонслужби Віктор Назаренко звітував у лютому 2015 року, що в 2014 році на проект витратили 163,9 млн грн з виділених Кабміном 235 млн грн.
14 травня 2015 року Кабінет Міністрів України затвердив план інженерно-технічного облаштування українсько-російського державного кордону, лінії зіткнення на Донбасі і адмінкордону з включеним Кримом (розпорядження №439-р). Проектом передбачалося, що будівництво завершать у 2018 році і витратять на нього 4,136 млрд грн (4,019 млрд грн планували виділити з держбюджету для Держприкордонслужби, 116,3 мільйони - для Госгеокадастра).

У серпні 2016 року в Держприкордонслужбі повідомили "РБК-Україна", що в зв'язку з обмеженим фінансуванням запропонували перенести завершення робіт на 2020 рік. Відповідні зміни Кабмін схвалив 28 грудня 2016 року. Розпорядженням №1060-р уряд також трохи зменшило прогнозоване фінансування проекту - з 4,136 млрд грн до 4,042 млрд (4,016 млрд грн для Держприкордонслужби та 26,462 млн грн - для Держгеокадастра).

З держбюджету гроші на проект виділяються за програмою "Заходи щодо інженерно-технічного облаштування кордону". У 2015 році передбачили 400 млн грн, в 2016-м - 200 млн, в 2017-м і 2018 м - по 500 млн грн (по 200 млн із загального фонду, решта - зі спецфонду). Це набагато менше, ніж планувалося. Розпорядженням №439-р передбачалося, що в 2015-му Держприкордонслужба отримає на реалізацію проекту 989,6 млн грн, в 2016-м - 1,2 млрд. Згідно з розпорядженням №1060-р, планувалося, що в 2017 році буде виділено 912, 92 млн грн, в 2018-м - 918,82 млн грн, в 2019-м - 860,9 млн грн, в 2020-м - 723,4 млн грн. За даними Державної казначейської служби, в січні - квітні 2018 року через запланованих на рік 500 млн грн виділили 2,3 млн грн. При цьому в минулому році з передбачених 500 млн грн ДПСУ отримала тільки 200 млн грн із загального фонду. Зі спецфонду відомству кошти не перераховували. Таким чином, з держбюджету на проект вже витратили приблизно 800 млн грн. У Держприкордонслужбі відзначали, що всі гроші освоюють в повному обсязі.

Що вже зробили

У Держприкордонслужбі повідомляли в січні 2018 року, що вже облаштували:

278,6 км протівотранспортних ровів;
64,4 км контрольно-слідових смуг;
193,7 км рокадну доріг;
27 переходів через яри;
89,9 км загороджувального паркану;
два опорних пункти на 120 осіб і три опорних пункти на 60 осіб;
шість металевих спостережних веж.
Крім того, на ділянках чотирьох підрозділів ДПСУ в Харківській області облаштували системи захисту і контролю державного кордону. Відомство також купило чотири бойових рухомих модуля, провело реконструкцію та облаштування трьох підрозділів в Харківській області та одного підрозділу в Сумській області.

Глава Державної прикордонної служби України Петро Цигикал розповів в квітні в інтерв'ю каналу "112 Україна", що в Харківській області "Стіну" майже побудували. На більшій частині Луганської, Сумської та Чернігівської областей роботи ще не завершені.

"Ми своїми силами, в загальній системі інженерно-технічного укріплення кордону оперативно її облаштовуємо. Ми не будуємо щось грандіозне, немає: копаємо рови, ставимо заградзабори з єгози і надалі ця система тільки доповнить споруди в рамках більш масштабного проекту інтелектуальної кордону. при масованому збройному, не дай Бог, вторгненні ми розуміємо, що ні в одній країні немає таких споруд, які могли б від цього захистити ", - відзначав він.

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявив 17 червня, що в Харківській області роботи в рамках проекту "Стіна" планують завершити до кінця 2018 року. За його словами, 220 км з 270 там вже облаштували.

"Де" Стіна "?

Проект часто критикують. 16 лютого 2016 року позафракційний нардеп Борислав Береза ​​заявив в Раді, що проект "Стіна" - "закопані в землю гроші". "Куди ж поділися гроші? Де" Стіна "? Або це невидима стіна?" - сказав він. Нардеп запропонував присутньому на засіданні прем'єру Яценюку піти у відставку.

У липні того ж року народний депутат від "Самопомочі" Олена Сотник, побувавши на будівництві стратегічного фортифікаційної споруди в Харківській області, зазначила, що "рів з зелененький сіточкою і є та сама" Стіна ", яка нас повинна захистити від ворожих вторгнень з боку РФ ". Вона назвала проект "ямою, вартістю 4 млрд грн".

Позафракційний нардеп Надія Савченко в серпні 2017 року ефірі NewsOne порівняла "Стіну" з "гратами, на якій курячі крильця смажать", і заявила, що реалізація проекту - це "тупе викидання грошей".

Директор держпідприємства "Центральний проектний інститут" Міноборони України Олег Приймачук розповів в інтерв'ю інтернет-виданню "ГОРДОН" в квітні 2018 року, що при реалізації проекту допустили дуже багато помилок і відхилень, він виконувався без урахування властивостей ґрунтів і умов місцевості.

"Сам проект непрофесійний, плюс показуха. Прикордонники розповідали, як місцеві жителі відкручували і секціями огорожі несли собі в городи. Зараз все виправляємо: проектуємо водовідводи, пункти моніторингу, вишки, систему виявлення-оповіщення-патрулювання. Прикордонні війська з нами працюють, задоволені" , - відзначав він.

Хто займається облаштуванням кордону

У розслідуванні програми "Наші гроші з Денисом Бігусом", яке вийшло в листопаді минулого року, йшлося про те, що над облаштуванням кордону з РФ в рамках проекту працюють 13 генпідрядників. Серед них два обласних автодору і 11 приватних компаній. Найбільші замовлення отримали харківські фірми: ТОВ "Скорпіон-РП" (майже 50 млн грн), Construction Group International (58 млн грн) і ТОВ "Будцентр" Витязь "(65 млн).

Розкрадання коштів

8 серпня минулого року в Національному антикорупційному бюро України повідомили про затримання семи чоловік, ймовірно, причетних до розкрадання коштів, виділених на проект "Стіна". Серед затриманих - три чиновника Державної прикордонної служби, а також директор ТОВ "Азі", екс-директор ДП "Чернігівський облавтодор", директор ТОВ "Будцентр" Витязь "і людина, яка, за версією слідства, був посередником. Їх підозрюють у привласненні майна і службовій підробці. Всіх затриманих заарештували з правом виходу під заставу. За інформацією слідства, в результаті злочинних дій інтересам держави завдано збитків в розмірі понад 16 млн 688 тис. грн.

За словами директора НАБУ Артема Ситника, детективи виявили, що ряд робіт в рамках проекту, які включені в акти прийому-передачі, не виконувалися.

"За це фактично списувалися кошти і надалі перераховувалися фіктивним суб'єктам господарювання, переводилися в готівку - досить стандартна схема", - пояснював він.

Глава Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький розповів журналістам, що частина коштів використали не за призначенням, ще частина - розікрали. За його словами, підрядники, наприклад, будували рокадні дороги шириною не три метри, як передбачалося технічним завданням, а 1,8-2,2 м.

"Мова йде про те, що роботи були виконані неякісно, ​​виконані не у відповідності з тими умовами, які були виставлені, і виконані не в тих обсягах, які задекларовані в актах виконаних робіт", - повідомив Холодницький.

У листопаді 2017 року рамках цієї справи детективи НАБУ затримали ще одну людину. У відомстві вважають, що він був спільником. За даними бюро, зловмисник купив підприємство з ознаками фіктивності та протягом 2015-2016 років через це юрособа переводив у готівку кошти, які надходили від генеральних підрядників проекту "Стіна".

У НАБУ підозрюють, що в схемі також були задіяні мають ознаки фіктивності компанії ТОВ "Ейр Трейд", ТОВ "Тім Констракшн", ТОВ "Клімат Дистрибьюшн", ТОВ "Аполло Індастрі", ТОВ "ТД" Лідер "і ТОВ" Будівельна компанія " Біг Хаус ". Про це свідчить рішення Солом'янського райсуду Києва від 16 травня.

Ще одне розслідування веде департамент з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України спільно зі Службою безпеки. У ГПУ заявили в липні минулого року, що протягом 2016-2017 років посадові особи Держприкордонслужби та суб'єкти приватного сектора економіки привласнили бюджетні коштів у сумі понад 100 млн грн при закупівлі товарів, робіт і послуг для проекту "Стіна".

Джерело

2ogoloshenya