Найбільшу за останні роки повінь у Карпатах одразу пов'язали з надмірною вирубкою гірських лісів та порушенням екосистеми. Чи дійсно лісове господарство та нелегальний промисел деревини стали головними причинами катастрофічного паводка, який вже увійде в історію України на рівні з повенями 1998 та 2008 років.

Про це журналісти розпитали екологів та науковців, які вивчають тему.

Оксана Марискевич, провідний науковий співробітник Інституту екології Карпат НАНУ:

Ліс - це один з чинників паводку, але не основний.

Повінь ніхто б не міг скасувати, але її наслідки могли б бути набагато меншими.

Наприклад, якщо хоча б частково виконали державні програми протипаводкового захисту басейнів річок, ухвалені після попередніх великих паводків, таких як 2008 року.

ДорогаКопирайт изображенияУКРІНФОРМ
Image captionПоганий стан берегів і лісових доріг - одні з чинників, які призвели до катастрофічної повені

Загалом же окрім величезної кількості опадів, коли випало дві місячні норми за короткий час, тут вплинув комплекс чинників.

Наприклад, стан лісових доріг - їхня щільність надто низька, щоб розосередити стік.

Лісові дороги одразу перетворюються на потоки й одна справа, коли стік йде єдиним шляхом, й зовсім інша, коли він розосереджений. У європейських країнах лісових доріг значно більше.

Інші причини: несанкціонований відбір гравію з гірських річок (я не чула, щоб за це когось карали), спрямлення русел, поганий стан берегів, забудова у захисних зонах біля гірських річок та непотрібне цементування.

Треба додати і те, що не спорудили сухі водоутримуючі ємності. Їх будують досить високо у долинах, щоб перехопити верхню хвилю, яка формується в горах. Тільки по програмі Тиси мало бути 52 таких ємності. Наскільки мені відомо, до цієї цифри не підійшли й близько.

ПаводокКопирайт изображенияДСНС

У нас завжди так виходить, що замість фінансування державних програм ми потім витрачаємо кошти з резервного фонду Кабміну на наслідки повеней.

Ще вплинуло шалене засмічення річок, у чому винні і місцеві мешканці, і місцева влада, адже не у всіх гірських селах налагоджений збір побутових відходів.

Без сумніву, вирубування лісів також впливає.

Якщо є природний незайманий ліс, то масштаби змиву, водної ерозії, на порядок нижчі.

Але коли говорять лише про "лисі Карпати", як головну причину повені, то не може одна сфера бути винною у всьому.

Не вести лісове господарство неможливо.

У будь-якому разі ліс не в змозі взяти на себе таку кількість води.

Юрій Дебринюк, професор кафедри лісових культур і лісової селекції Національного лісотехнічного університету:

Нинішні повені не пов'язані з вирубкою лісів.

Ліси рубалися завжди і значно більше, ніж зараз. Сьогодні обсяги вирубки менші, ніж були раніше - я працював у Карпатах у 1980-і роки, й тоді обсяги вирубки були набагато більші.

КарпатиКопирайт изображенияУНІАН
Image captionЕксперти кажуть, що в останні роки рубати ліс в Карпатах почали менше - в основному, через те, що це стало менш економічно вигідно

А повені все одно траплялися, вони є зараз та будуть в майбутньому.

Річ у тім, що лісовий ґрунт має певну водоутримуючу здатність. Якщо дощ буде лити безперервно кілька днів чи тижнів, то ніякий ліс з таким навантаженням не справиться.

Вода або просто стікає, або ж з нею все сповзає вниз - коли близько до поверхні є водостійкий пласт, утворюється прошарок води між пластами й тоді відбувається зсув.

Тому не можна говорити, що вирубка лісів стала причиною цьогорічних повеней, хоча ліс і відіграє велику водорегулюючу роль.

Головна причина - величезна кількість опадів протягом дуже малого часу.

ПовіньКопирайт изображенияYURIY IZERSKIY / DRONARIUM УКРАЇНА

Зараз розподіл опадів у часі різко змінився - фактично річна сума опадів може випасти протягом червня, а далі маємо посуху.

В останні роки повеней не було, тому що не було багато опадів. Але ось вода вилилася за два тижні - отримали повінь.

Людська діяльність також негативно впливає, але цього уникнути неможливо - ліси рубають усюди й повені бувають усюди. Польща і Німеччина, наприклад, вирубують набагато більше лісів, ніж Україна.

А у нас обсяги вирубки зменшилися, тому що деревину зараз ніхто не скуповує й великі лісгоспи на ладан дихають.

Незаконної вирубки також стало менше. Ніхто не рубає, тому що просто немає куди ліс реалізувати.

Анатолій Павелко, еколог організації "Дунайсько-Карпатська програма":

Розміта дорогаКопирайт изображенияДСНС
Image captionІнфраструктура регіону виявилася неготовою до такої кількості води, хоча раніше в Україні ухвалювали протипаводкові програми. Які, втім, фінансували недостатньо

Катастрофічні паводки, як правило, викликані низкою чинників, й говорити, що причиною є лише через стан лісового господарства, не можна.

Перший чинник - кліматичні зміни. Три останні роки були дуже посушливі. Далі цього року була маловодні зима й початок весни.

А потім сталося так, що за кілька днів у Карпатах випадає місячна норма опадів.

Зрозуміло, що природна система стоку не справляється.

Попередній потоп
Image captionТак виглядала попередня велика повінь у Карпатах влітку 2008 року

Але насправді катастрофічні наслідки спричинив поганий стан господарства.

Багатьма речами тут просто знехтували, а норми не змінювали відповідно до кліматичних змін.

Друга проблема - забудова річкових заплав, що робилося в маловодні роки.

В Україні найдорожчі ділянки - по берегах річок, бо всі хочуть мати доступ до води. Тому й виходить, що кожні 10-12 років таку нерухомість затоплює.

Природні ділянки річок треба відновлювати, а різні перешкоди для них, такі як греблі, в умовах зміни клімату критично важливо прибрати.

Третя причина - поганий догляд за господарськими системами.

У містах не прочищені каналізації, а під мостами накопичується сміття, яке часто накидають місцеві мешканці. Це утворює додаткові затори для води.

Знесли містКопирайт изображенияДСНС

Що ж до лісового господарства, то воно справді має несталі шкідливі практики.

У першу чергу це стосується суцільних вирубок на великих площах, коли екосистема вже не здатна поглинати воду й вона з підземного стоку швидко переходить у поверхневий.

Якщо ж рубати правильно і, скажімо, не вирізати повністю ліс на якійсь горі, то можна заготовляти аналогічні обсяги деревини з меншою шкодою для природи.

Інша проблема тут - відсутність відвідних каналів, через що лісові дороги перетворюються на такі собі річища, по яких несеться вода, а внизу виникає повінь.

Крім того, деревину з лісосік все ще перевозять водотоками, руйнуючи їх. Частина деревини просто там залишається, і захаращує водотоки. Зараз це одне з найбільш поширених порушень лісового законодавства.

Сміття на річціКопирайт изображенияУКРІНФОРМ
Image captionЗасміченість гірських річок також створює бар'єри для води, а значить - і збільшує ризик повені

Зрештою, впливає і те, що у нас відсутні плани реагування на такі проблеми - влада виїжджає і намагається латати те, що розвалилося.

В інших країнах є плани адаптації до кліматичних змін, а вони вже відбулися. Й Україні потрібно будувати своє господарство, соціальну та природоохоронну сфери з урахуванням кліматичних прогнозів.

Вже зрозуміло, що нам треба бути ще ощадливішими та акуратнішими, ще більше берегти природні екосистеми. Треба побудувати таку інфраструктуру, яка могла б витримувати такі навантаження від злив і розлиття річок.

І варто розуміти, що навіть якщо зараз припинили великі суцільні та незаконні вирубки, то це не означає, що на наступний рік ситуація покращиться.

Питання лісу - це питання десятків, а часом і сотень років.

Джерело.