15 мисливців із 17-ма лягавими й мисливськими собаками з Хмельницької та Тернопільської областей поблизу Городка, що на Хмельниччині, складали іспит у полюванні на водоплавну та польову дичину перед відкриттям сезону.

Організатор випробувань Петро Войталюк розповів "Суспільному": у наступні вихідні відкривається сезон полювання на пернатих, і мисливці мають зрозуміти, чи готові їхні хвостаті помічники до ловів після перерви на час карантину.

17 лягавих та мисливських собак впродовж двох днів демонстрували свої вміння полювати на качок і куріпок. Експерт з Рівного Юрій Водоп`ян розповідає:

"Будем перевіряти пошук без качки, пошук-переслідування качки, чуття та слухняність собаки, відношення до пострілу".

До випробувань допускалися собаки порід курцхаари, дратхаари, спаніелі, епаніоли-брітони, фокстер’єри, ягдтер`єри та лайки. Власник дворічного дратхаара Арми Михайло Гук з Городка вважає: собака цієї породи ідеально підходить для ловів на полях, водоймах і болотах.. Додає - для того, щоб навчити собаку елементам полювання, треба витратити 2 роки життя.

Олександр Хіміч теж привіз на випробування з Кам`янця-Подільського двох німецьких жорсткошерстних лягавих. Мисливець каже: полює на пернату дичину з 82-го року та не пропускає жодного сезону.

Організатор змагань Петро Войталюк вважає перші після оголошення карантину випробування корисними перед відкриттям сезону полювання на пернату дичину. За його словами, від умінь собаки на 80 відсотків залежить, чи повернеться мисливець із ловів зі здобиччю.

Почалися випробування із завдання "подача дичини за волоком". Тушкою качки-до речі, єдиною на всі випробування-прокладають слід за вітром на відстань понад 150 метрів з двома тупими кутами й двома поворотами. Собака має взяти слід, знайти здобич і принести мисливцю. Із цим завданням «на відмінно» впоралися не всі: вітер змінював напрямок, волок пролягав польовою дорогою, на якій є чимало інших слідів. Дебютант таких випробувань, півторарічний дратхаар Брайт із завданням майже впорався-каже його господар Сергій Данилюк. Хоча, додає, бувало і краще, тут багато стресів.

Наступним і тестовим для подальших іспитів було завдання «подача качки з води». Тут собаки не мали бачити, куди кидають тушку, а виявити її нюхом. Головна ідея таких випробувань - перевірити здатність собак за запахом знаходити впольовану пташку в чагарниках, в воді чи очеретах, та приносити дичину господарю. Представник Кам`янець - Подільського районного підрозділу федерації мисливського собаківництва України Володимир Коробчук каже: таке полювання мисливці вважають гуманним.

"Полювання має бути ефективне і гуманне. Дичина не має бути загублена, вона повинна бути знайдена і подана власнику собаки", - додає Володимир Коропчук.

За його словами, водоплавної та пернатої дичини на Хмельниччині є вдосталь. У товаристві мисливців стежать за популяцією таких пернатих: взимку підгодовують птахів, в міжсезоння захищають від хижаків.

Собаки, які отримали високі оцінки експертів у 5-ти видах випробувань, отримали дипломи.